Чи коректно реформи в Україні порівнювати з реформами у Грузії? За яких умов українці почуватимуться щасливими, як скандинави? Чи бракує Україні «сильної руки» для ефективного впровадження реформ? На ці та інші запитання дав відповідь Олександр Стародубцев, який 10 вересня у Львові, у межах проекту «Україна: шлях реформ», виступив з лекцією «Шлях реформ: чому все не так просто в Україні?».

Повернувшись із навчання в Стенфордському університеті (США) стипендіат Ukrainian Emerging Leaders Program, співзасновник системи «ProZorro» та екс-керівник департаменту державних закупівель Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Олександр Стародубцев поділився кількома найважливішими інсайтами та висновками про рух і динаміку реформ у нашій державі:

  1. Перш за все ми маємо розуміти, що побудувати успішну державу значно складніше і довше, ніж, до прикладу, успішний бізнес. І, як зауважив Френсіс Фукуяма (відомий американський філософ та політолог), за 4 роки після Майдану українці здобули чимало: зупинили агресію, вибороли безвіз, відмовилися від російського газу, почистили банківський сектор, додали прозорості. І це, за словами Фукуями, дуже великі досягнення, які інші країни проходять значно довше. Завищені очікування до темпів і якості змін у країні – це непогано, доки це не провокує недовіру до будь-яких кроків влади.
  2. Сильна якісна бюрократія, верховенство права, підзвітність влади (демократія) – у цьому основна цінність незалежної і успішної держави. Проте, ми маємо розуміти, що демократія – це водночас і гальмо для швидких змін. За умов авторитарного режиму, реформи могли б відбуватися значно швидше і простіше, ніж за демократії, де потрібно постійно все погоджувати і шукати компроміс. Саме тому порівняння швидкості впровадження реформ з України з Грузією чи Сингапуром є не зовсім коректним, адже ці дві країни тяжіють до більш авторитарного режиму правління. Але демократія є безумовною цінністю, що забезпечує свободу і гідність. Тому ми від неї ніколи не відмовимось.
  3. Сьогодні найбільший виклик у світі – не у розповсюдженні демократії (як думали політики протягом всього 20-го століття), а у побудові сучасних держав – бюрократій, здатних виконувати свої функції. Бо якісна бюрократія – це спроможність виконання державою своїх функцій: як базових (монополія на насильство, інфраструктура) так і більш складних (освіта, регулювання монополій, перерозподіл благ). Це до речі, робить людей у Скандинавських країнах найщасливішими у світі (за даними World Happiness Report).
  4. У демократичних суспільствах люди будують коаліції і шукають спільні позиції через компроміс. Європа, до якої ми так прагнемо – це не про авторитарні реформи і не про «сильну руку». Це – про дорослий підхід: нам потрібно вчитись будувати ефективну бюрократію в демократичних умовах через компроміси.
  5. Ми зрештою маємо усвідомити: потрібно змістити акцент у покращенні (реформуванні) бюрократії з контролю і антикорупційної політики – на зміни через автономію і культуру. Культура, що є зараз – пострадянська: «Ми всі маленькі гвинтики великої системи». Культура, що нам потрібна: «Ми відповідальні за зміни і плекаємо публічний інтерес більше за свій власний». Але ця культура не народиться, якщо ми постійно будемо негативно та упереджено ставитись до чиновників.

На зустрічі відбулася також презентація проекту збірника навчальних кейсів «Книга реформ». Збірка містить 12 кейсів з різних сфер публічної політики. Автором одного з них – «Запровадження системи публічних закупівель ProZorro як спосіб протидії зловживанням у державних закупівлях» є Олександр Стародубцев. Як зазначив сам Олександр, навчання з використанням конкретних кейсів, є найкращою практикою американських університетів, яку варто переймати і в Україні. Кейси українських реформ, що увійдуть у збірку, допоможуть у навчанні студентам та всім, хто цікавиться реформами. Одночасно, українські кейси все частіше включають у навчальні програми іноземних університетів.

Усі охочі також можуть підтримати проект фінансово: https://www.peoplesproject.com/shlyax-reform/.

Довідка: «Україна: шлях реформ» – проект, у межах якого група експертів розробляє навчальні кейси, базовані на прикладах перетворень, що відбулись в Україні впродовж останніх років, що зібрані у «Книгу реформ». Зміни спостерігаються практично у всіх сферах – громадський сектор, бізнес та публічне адміністрування. Процес реформації певних напрямків є настільки інноваційним для України, що потребує окремого вивчення та аналізу. Розуміючи стратегію змін та маючи успішні приклади, суспільство стає більш активним у реформаційних процесах. «Книга реформ» буде збірником із 12 навчальних кейсів, серед яких платформа «Тепле Місто», націоналізація ПриватБанк, волонтерський десант у Міністерство оборони України та інші.