Успішне лідерство – це не так функція чи місце в ієрархії, як певний набір чеснот – це, в першу чергу, характер. Про це і не тільки говорили учасники дискусії Character in Leadership («Характер у лідерстві») у Давосі 22 січня 2019 року. 

Панелістами дискусії в Ukraine House Davos були: декан-засновниця, голова наглядової ради #LvBS, проректорка Українського католицького університету – Софія Опацька; Жерард Сейтс – виконавчий директор Інституту лідерства Ігоря Ігнатовича у Ivey Business School (Канада); Ярослава Джонсон – президентка та головна виконавча директорка Western NIS Enterprise Fund (WNISEF); Саймон Ангольт (Simon Anholt) – незалежний політичний радник з питань побудови національного бренду держави, її національної ідентичності та репутації; модератор: Джон Гербст (John Herbst) – американський дипломат, 5-й надзвичайний і повноважний посол США в Україні (2003 – 2006), директор Євразійського центру ім. Д. Патрічіу при Атлантичній раді США (Atlantic Council’s Eurasia Center).

Повністю дискусію можна переглянути тут, ми пропонуємо вашій увазі кілька основних думок Софії Опацької:

– Україна сьогодні змушена захищати свою територію, та саме кризові моменти «витягують» з нас найкраще. Особливо після революції Гідності: українці (і бізнесмени, зокрема) почали думати про довшу перспективу і візію, відчули відповідальність за майбутнє країни. Український бізнес став більше залученим у публічні дискусії, у життя громадянського суспільства. Підприємці розуміють: якщо вони хочуть бачити більше якісних лідерів на чолі держави, вони мають самі бути якісними лідерами у своїх організаціях. Очевидно, що успішний бізнесмен – це успішний лідер з усіма лідерськими чеснотами, так, якщо ти сфокусований на голобальному партнерстві – потрібно мати навики колаборації і т.д.

– Є тенденція до зміни фокусу і пріоритетів українських бізнесменів, що вчаться у LvBS: думати не тільки про зростання прибутків сьогодні, а й про смисл, зміст, про те, що буде завтра? Змінилося і ставлення до конкуренції: вона важлива, та результат більш ефективний, коли відбувається у співпраця та колаборація. До прикладу, перед запуском програми MSc in Technology Management стейкхолдери LvBS, управлінці IT- компаній, не уявляли, як це: дати можливість працівникам вчитися в одній аудиторії з конкурентами, адже був ризик, що люди змінюватимуть роботодавців. Та з часом прийшло розуміння, що їм потрібні менеджери міжнародного зразка, необхідна якісна освіта, а самі компанії почали об’єднуватися і створювати кластери та асоціації, що допомогло зміцнити розвиток цієї галузі в Україні.

– Бізнес-лідери в Україні мають розуміти, що недостатньо просто красивої «упаковки», якісного pr-у. У лідерстві важлива відповідальність, прийняття щораз більше непростих рішень, вміння домовлятися. Також необхідно розуміти, що цінності – вони у клієнтах і для них, а не для власників бізнесу. А ще цінності важливо не тільки декларувати, але і жити ними, що в умовах кризи – набагато важче. Українцям потрібно позбутися патерналістичних очікувань і брати відповідальність на себе. Зокрема, в Українському католицькому університеті важливим моментом є інтеграція у навчальний процес студентів методики service learning, що формує суспільну відповідальність завдяки практикам соціального служіння. Як зазначила Софія Опацька, Український католицький університет готовий ділитися своїм досвідом з іншими навчальними закладами, адже чим більше буде таких практик в університетах, тим краще для України.

Стаття була розмішена на сайті Львівської-бізнес школи.