Відданість, «тріщинки» та щастя як вибір: 9 інсайтів лідерки
«Так і що ж воно таке – жіноче лідерство?» – запитав мене друг, побачивши мій сертифікат Львівської бізнес-школи УКУ. Раніше я й сама не відповіла б на це запитання, але після шести насичених днів програми «Жіноче лідерство. Управління змінами», я зовсім інакше почала розуміти модель лідерства в цілому та жіночого – зокрема», – пише у блозі для LvBS Ольга Тимченко, керівник департаменту комунікації Transparency International Україна.
Про її враження, висновки та уроки цієї начальної програми читайте далі:
«Лідер – це не надекспресивний екстраверт, який завше попереду, бо найголосніший та найшвидший (так я вважала раніше). Це людина-візіонер, діяльність якої завжди базується на цінностях (чи 11 чеснотах); це людина з місією, яку вона може зрозумілою мовою сформулювати та запалити нею інших; це особистість, за якою прагнуть йти, і, якщо ця особистість зникне, то послідовники дійдуть до окресленої мети самостійно. Такою є концепція «Leadership based on character», яку розробили канадські вчені із Ivey Business School. Згідно з цією концепцією, ключовим компонентом лідерства крім організаційних, людських, стратегічних та бізнес-компетенцій є відданість. І цей момент хочеться підкреслити, адже він яскраво проявлений в українців рівно до того моменту, поки вони не зробили перший крок у політику.
Програма від LvBS надзвичайно надихаюча, адже в ній є та крапля людяності, якої так не вистачає у сухих бізнес-моделях. Вона дозволяє тобі не переробляти себе під лекало ефективного стереотипу, а лишатися самою собою, об’єднувати та інтегрувати різні частини своєї особистості знаходячи в цій самобутності силу.
Надзвичайно цікавою для мене, як для комунікаційника, була лекція Ярини Ключковської про побудову персонального бренду. Досі я роздумую над власною історією і над тим фактом, що люди прагнуть почути не про нашу ідеальність та надлюдські таланти, – набагато більше емпатії та довіри викликають відверті зізнання в наших недосконалостях та «тріщинках», які ми підсвідомо прагнемо приховати. Я зрозуміла, що це справжній виклик для мене. Але це дійсно працює.
Юнона Лотоцька була моїм другим відкриттям. Її лекція про управління невдачами є справжнім концентратом величезного пласту психологічної науки та власного досвіду, помножених на неймовірну харизму. Можна прочитати 30 книжок з психології чи відбути кілька років психоаналізу, аби отримати таку ж кількість інсайтів, як за день з Юною.
Інші тренери також були неймовірно корисні та ефективні, Андрій Рождественський дозволяє структурувати неусвідомлені навички ділових переговорів у чітку схему, дає дуже багато цікавих кейсів та заряджає своєю драйвовою енергетикою. Багато корисної інформації я дізналася про нетворкінг, персональний розвиток, баланс між кар’єрою та іншими сферами життя і т.д. Але найбільшим задоволенням стало щоденне спілкування з іншими учасницями програми – талановитими дівчатами та жінками із різних сфер, з різноманітними інтересами та заняттями, але з однаковим бажанням дізнаватися нове, розвиватися, ділитися своїм найціннішим.
Висновок, в якому я утвердилася – у самодостатньому середовищі навіть натяку на жіночу конкуренцію не існує взагалі. Є взаємодія, взаємодоповнення, цікавість до того, що відрізняється.
Тримати серце на відкритій долоні, знаючи, що по ньому можуть вдарити, як вже бувало, але знову обирати саме цей шлях. Підійматися втисячне і вперто йти, навіть якщо ти прийдеш другою. Творити навколо себе середовище, в якому народжуються талановиті ідеї, немов варити борщ 🙂 Відмовлятися від безлічі потенційних ідеальних варіантів заради одного неідеального. Не полишати свою справу, як би не втомилася, а продовжувати хоч невеличкими зусиллями гартувати її, доки не досягнеш рівня експерта. Не бути нещасною, адже на це витрачається стільки ж енергії, як на те, щоб бути щасливою. – Такими були мої записи на полях під час програми і саме це я відповіла на запитання мого друга».
