Висновки із конференції про лідерство та добробут
Як сьогодні сприймати лідерство та добробут? Чи лежать ці поняття виключно в науковій площині чи тільки практики можуть ділитись досвідом?
Well-Being Leadership Conference — це можливість долучити до вивчення культури лідерства і її впровадження фахівців міжнародного рівня з обох сфер.
Та чи вдалось нам поєднати наукову академічність і практики з бізнесу?
Дізнайтесь далі.
Перша доповідь від Олександра Аврамчука — кандидата психологічних наук, психотерапевта, завідувача кафедри клінічної психології Факультету наук про здоров’я УКУ, мала дуже зрозумілу та інтригуючу назву: «Як уникнення вигорання провокує вигорання?». Термін «вигорання» міцно вкорінився у бізнес-культурі останніх років, проте безсилля до цього явища тільки масштабується.
Що ми робили з цим на лекції? Розбирали наукове підґрунтя копінг-стратегії уникнення і дізнавались практичні інструменти, які можуть допомогти не допустити цей стан і якісно з нього вийти.
Ми відповідальні за те, що з нами відбувається. Наявність гнучкості дає набагато більше ефективних результатів, ніж спроба втомленими звернути гори.
О. Аврамчук
Виступ наступної спікерки — Софії Опацької — PhD, декан-засновниці та Голови Наглядової ради Бізнес-школи УКУ, проректорки зі стратегічного розвитку УКУ продовжував тему створення умов зростання well-being або хоча б певної нормальності в часи, коли довкола хаос. Якщо у попередньому виступі ми мали змогу бачити спостереження з ракурсу науки психології, то тут основними меседжами стали цитати із дослідження лекторки, які засвідчували, у чому ж на практиці самі лідери вбачають свою роль.
Війна загострює сенс та смак життя. Хочеш знати, що кожен день ти робиш правильні речі, приносиш користь, не відкладаєш на потім. Це є така справжність життя. Зараз ти не маєш права на халяву, маєш віддаватись по максимуму. Я хочу робити проєкти-символи.
С. Опацька
У своїй доповіді Софія Опацька наголошувала на тому, що людиноцентричність більше не тренд, а підхід, що спостерігається вже тривалий час. Саме з цього терміну розпочала свою лекцію і наступна спікерка — Світлана Гнатів.
У своєму виступі Світлана Гнатів – HR Business Partner в Global Logic та студентка MA in Human Resources and Organization Development Бізнес-школи УКУ розглядала теж дуже практичну сторону лідерства та субʼєктивного добробуту, а саме: підходи до скорочень та звільнення працівників. У звʼязку з наростаючою напругою у галузі HR та все частішою проблемою відсутності кадрів, яка поширюється у бізнес-спільноті, ця лекція була особливо цінною, адже те, як ми закінчуємо співпраці, дуже важливо для гіпотетичного відновлення її в майбутньому та репутації роботодавця для нових людей на вакансії.
Ключові моменти, на які Світлана Гнатів рекомендує звернути увагу:
- прогнозування та планування
- формування резервного складу
- прозорість та чіткість політик та комунікації
- оцінка продуктивності
- ритуали прощання
- фінансова та соціальна підтримка
Наступним лектором був Андрій Жолоб — ветеран, лікар-травматолог, журналіст та керівник Центру надання послуг учасникам бойових дій у м. Львові, який виступив як представник військового лідерства і пояснив особливості інтеграції ветеранів в організації.
Це велика переоцінка цінностей. На перше місце виходить сімʼя, якщо вона збереглась. В тебе зʼявляється розуміння того, що ти маєш робити роботу з користю, а не ходити на неї, не любити її і заробляти занадто мало грошей. Це нервує, це злить навіть.
А. Жолоб
Війна — це дитбудинок, де ти сам за себе відповідаєш. Там загострюються як погані якості, так і дуже добрі. Не кожен, хто повертається сюди ветераном, буде неймовірним захисником, люблячим татом і героєм. Але нам з ними жити і брати їх на роботу. Ми з вами всередині соціального експерименту, коли бізнес повинен вичекати той правильний момент, коли ветеран видихне і буде готовим повернутись у соціум.
А. Жолоб
Перша панельна дискусія, що відбулась після виступу Андрія Жолоба, вже частково відповіла на питання щодо добробуту та лідерства як не лише термінології, а реальних досвідів. Експерти з різних сфер надали декілька порад управлінцям щодо роботи в організаціях в культурі well-being leadership.
Другий блок конференції розпочався з виступу Олександри Альхімович — сертифікованої HR, викладачки Центру Лідерства УКУ та Бізнес-школи УКУ. Спікерка представила статистичні дані та робочі інструменти щодо створення well-being work space.
Рекомендації Олександри для управлінців на тему «Як працювати зі своєю командою сьогодні?»
- Надавати людям автономію
- Підтримувати їх, навчати, довіряти
- Створювати системи, в яких би вони взаємодіяли
- Визнавати результат їхньої роботи — практика маленьких перемог.
Well-being — це загальний стан психологічного та фізичного здоровʼя. “Як на цей добробут працівника може впливати лідер організації?” — це питання розкривала наступна спікерка конференції — Віра Друзь — Head of People and Culture в ІТ-компанії “AIThoni”, студентка MA in Human Resources and Organization Development Бізнес-школи УКУ.
Поведінка лідера — один з ключових 4 факторів, які навела Віра Друзь, адже він впливає і на ті три, які теж формують відчуття добробуту:
- Ідентифікація — те, наскільки працівник залучений в організацію
- Стресори — не просто перешкоди, а комплексні фактори, що можуть призводити до вигорання
- Етичне середовище — це про командну роботу, підтримку, комунікацію.
Олександра Ляшенко — д.е.н, професорка кафедри управління та організаційного розвитку Бізнес-школи УКУ, яка продовжила конференцію, почала з інтерактиву. Вона запитала в присутніх, що вони вважають безпекою, розібрала цей термін і пояснила, наскільки велике значення відчуття безпеки має в формуванні людського капіталу.
Коли ми думаємо про загрози — ми мислимо як злочинець, коли ж ми думаємо над тим, як створити безпеку — це про безпекове мислення. Воно включає розвиток навички ментального здоров’я на кожен день і є критично важливим інструментом управління.
О. Ляшенко
Продовжуючи процес поєднання науки та прикладних рішень в лідерстві, наступний спікер зосередив увагу на тому, як резильєнтість, невідʼємну характеристику well-being leadership, розвивати у сервісних компаніях.
Тарас Василишин — managing partner в Digital agency “Panem”, студент Key Executive MBA в Бізнес-школі УКУ підкреслив те, про що розповідала Софія Опацька та Олександра Альхімович: “Офіс сьогодні як нормальність, а робота — як опора і центр стабільності. Це велика трансформація, адже під час війни саме тут зʼявилось джерело світла, енергії, звʼязку”.
Які ще ознаки бізнес-резильєнтності виділив спікер:
- Динамічний потенціал організаційної адаптивності
- Управління сильними сторонами персоналу компанії
- Динамічні та технологічні можливості
- Адаптивність бізнес-моделей
- Гнучке лідерство
- Знання
- Інноваційна амбідекстрія
- Корпоративна культура
- Клієнти та працівники як партнери
Проте ці люди невипадкові і їхній вклад у цінність конференції — це не лише знання, але й підтримка, інтерес досліджувати українське лідерство, ділитись напрацюваннями та інструментами.
Тому висловлюємо вдячність Ivey Business School як інституції, яку творять люди, що сповідують ті ж цінності, що і їхні українські колеги, які виступали на конференції до цього.
Першим до заходу підключився Лукас Монзані — PhD, асистент-професор з організаційної поведінки в Ivey Business School.
Разом з Андрієм Рождественським — PhD, виконавчим директором Центру Лідерства УКУ, викладачем Бізнес-школи УКУ та бізнес-консультантом, вони представили результати свого дослідження української корпоративної корупції. Так, описавши перебіг дослідження, вони озвучили висновки: поєднання корпоративної культури, характеру лідера та лідерських стереотипів комплексно впливають на етичність рішень підлеглих.
Наступною спікеркою була Сімантіні Патак — PhD, Associate Professor, Ihnatowycz Family Foundation Chair of Leadership. Оскільки поміж лідерством та добробутом соціальна відповідальність є вагомим фактором, Сімантіні Патак презентувала на конференції результати дослідження про особливості соціальної відповідальності в компаніях.
- Виявилось, що у компаніях з більш досвідченим СЕО, рівень соціальної відповідальності є нижчим.
- Вимоги до роботи керівників можуть негативно вплинути на результати організації.
- Соціальна підтримка та зворотній зв’язок для топлідерів допомагають зменшити негативні наслідки.
- Тенденції топлідерів до обробки інформації також впливають на величину негативних ефектів.
- Жінки-керівники працюють краще, ніж чоловіки, зважаючи на корпоративну соціальну безвідповідальність.
Фінальним виступом на конференції була лекція від Жерарда Сейтса.
Ми як Центр Лідерства УКУ чекали цього моменту 6 років.
Співавтор концепції «Leadership based on character» представив напрацювання щодо впливу характеру лідера в стресових умовах через мотивацію.
Свій виступ Жерард Сейтс розпочав з підсумків та спостережень із виступів усіх спікерів. Він підкреслив звʼязки між кожною презентацією та спільними сенсами між різними ракурсами лекторів. Тут було дуже помітно, як вдалось цілісно поєднати академічні напрацювання і практичні кейси, досвід управлінців та спостережливість науковців.
Далі Жерард Сейтс розпочав із розбору компетенцій, обовʼязків та моделі 11 чеснот лідера та пояснив методи та результати досліджень впливу характеру лідера на стрес.
«Лідерство, що базується на характері підтримує чудову продуктивність, досконалу стійкість та добробут».
У наступних статтях ми вирішили детально розібрати саме цю лекцію, адже вмістити лише кілька думок недостатньо для розуміння всього обʼєму цієї теми.
Дякуємо усім спікерам та спікеркам за вклад у створення цінністі Well-being Leadership Conference 2024.
Дякуємо учасникам і учасницям, що виявили високу залученість в офлайн та онлайн форматі.
Також висловлюємо подяку партнерам події:
Інформуємо, що запис конференції скоро буде також доступним і будемо вдячні за відгуки про цю подію у будь-якому нашому каналі комунікацій.