Кейс-метод: Як один підхід до навчання змінив світову освіту і формує лідерів нового типу

«Скажіть мені – і я забуду. Навчіть мене – і я, можливо, запам’ятаю. Залучіть мене – і я навчусь», – ці слова, сказані свого часу Бенджаміном Франкліном, чи не найточніше описують суть того, що понад століття тому отримало назву «кейс-методу».

Це не просто навчальний інструмент. Це – філософія освіти, що ставить людину перед викликом. А головне – змушує приймати рішення в умовах обмеженої інформації, моральної неоднозначності та високих ставок. Саме так, як це трапляється у реальному житті.

Як же зародився цей підхід? Яке місце він займає у навчальних програмах Центру Лідерства УКУ та Бізнес-школи УКУ? І чому кейс-метод – саме те, що потрібно новочасним українським лідерам? Давайте розбиратися разом!

«Навчання життям»: як кейс-метод здобував визнання

Сучасне застосування кейс-методу бере початок у юридичних школах США. У 1870-х рр. декан юридичного факультету Гарвардського університету Крістофер Коламбус Лангдейл запровадив революційну методику викладання права: замість традиційних лекцій – аналіз судових справ. І поглиблене вивчення судових прецедентів дозволило студентам зовсім по-іншому сприймати матеріал: мислячи як судді, а не сліпо запам’ятовуючи правові норми.

«Право – це наука, а не просто список законів. І кейси тут – це дані», –

пояснював свою позицію автор.

І, як будь-яка успішна ідея, кейс-метод не міг надто довго залишатись непоміченим. У 1921 р. його почала застосовувати Гарвардська бізнес-школа. А один із перших бізнес-кейсів – “General Shoe Company” – описував складну управлінську ситуацію, що вимагала стратегічного мислення та моральної оцінки. Студенти, поставлені в позицію керівника, повинні були прийняти рішення в умовах невизначеності.

Це було революційно: навчання перетворювалося на симуляцію реального життя. Студенти переставали бути пасивними слухачами. Більше того: саме вони опинялися в епіцентрі прийняття рішень.

Глобальне поширення і варіації підходу

Впродовж своєї понад сторічної історії, кейс-метод став основою освітніх програм у провідних університетах світу:

• Гарвардська школа бізнесу (Harvard Business School) – понад 80% занять побудовані на кейсах. І їхня кількість зростає на понад 350 нових екземплярів щорічно.
• Ivey Business School (Канада) – наші стратегічні партнери, що володіють однією з найбільших баз кейсів у світі (на понад 8 500 екземплярів). Навчальні матеріали, створені командами Школи та одного з її підрозділів – Ian O. Ihnatowycz Institute for Leadership – відомі своїм глибоким аналізом Лідерства, змін і кризових ситуацій.
• INSEAD (Франція, Сингапур) – спеціалізуються на міжкультурних кейсах, які демонструють, як контекст впливає на вибір стратегії.
• IMD (Швейцарія) – зосереджуються на кейсах, що показують трансформацію глобальних компаній.
• Школа управління імені Джона Ф. Кеннеді (Harvard Kennedy School) – навчальний заклад, що приділяє особливу увагу етичним дилемам у підготовці лідерів державного сектору.

«Хороший кейс змушує Вас почуватися некомфортно. Ідеальний кейс змушує задати собі питання, яким Лідером Ви є», –

так описав свою методологію Жерард Сейтс – співавтор концепції Характеру Лідера та один із найпродуктивніших авторів кейс-платформи Ivey Publishing.

«Анатомія» кейс-методу: структура, суть і переваги

Кейс – це не просто історія. Це спроектована навчальна ситуація, якій притаманні унікальні риси:

• Реальний або наближений до реального контекст.
• Конфлікт чи дилема. Він обов’язково містить виклик. Часто – морального чи стратегічного характеру.
• Відкритий фінал. Кейс не має однієї правильної відповіді.
• Позиційність. Студент буквально входить в роль протагоніста історії – генерального директора, міністра, підприємця чи волонтера – і діє з цієї позиції.

«Кейси – це засоби з перенесення складнощів реального світу в клас, а потім – назад, зміненими у процесі навчання», –

ділилася своїми спостереженнями Розабет Мосс Кантер – відома соціолог та викладачка Гарвардської школи бізнесу.

Якими ж є ключові переваги цього методу?

• Розвиток критичного мислення. Студенти вчаться не приймати готові «рецепти» виходу із тих чи інших ситуацій, а самостійно оцінювати варіанти рішень і їхні потенційні наслідки.
• Формування лідерських навичок. Кейси буквально змушують учасників навчального процесу брати на себе відповідальність, приймаючи рішення в умовах, наближених до реальності.
• Комунікаційна компетентність. Участь у дискусії привчає слухати, переконувати і вести діалог, сприймаючи інформацію більш багатогранно.
• Емоційне залучення. Вкрай часто кейси торкаються етичних, соціальних чи особистісних тем, роблячи їхнє вирішення віддаленим від «стерильних» умов навчальної аудиторії.
• Мультидисциплінарність. Вирішення складних питань, закладених у кейсах, підштовхує учасників до застосування широкого спектру знань: від економіки та управління – до права, психології, філософії тощо.

«Під час обговорення кейсів, ми не просто прищеплюємо навички – ми вчимо приймати рішення», –

одного разу узагальнив своє сприйняття завдань кейс-методу Нітін Норія – колишній декан Гарвардської школи бізнесу.

Український контекст: виклики і прориви

В Україні кейс-метод почав активно розвиватися у 2010-х рр. І Центр Лідерства УКУ та Бізнес-школа УКУ заслужено вважаються одними з піонерів цього підходу у сфері бізнес-освіти та навчання військовослужбовців. У співпраці з Ivey Business School, було не лише перекладено перші англомовні кейси, але й створено власні – ті, що відображали знайомий українцям контекст:

• «Реформа в Міністерстві оборони України» – кейс, базований на досвіді Юрія Гусєва.
• «Бізнес крізь кризу» – серія міні-кейсів, створених під час пандемії COVID-19.
• «Свій Маркет» – один із численних прикладів Лідерства в умовах повномасштабної війни.
• «Україна: Іспит з Лідерства» – унікальний за своєю суттю відеокейс, що демонструє підходи лідерів із приватного сектору, волонтерського середовища та Сил Оборони України до подолання викликів, зумовлених російським вторгненням.

І перелічене – лише невелика складова майбутнього шляху. Шляху, здатного використати непростий досвід вітчизняних протагоністів для навчання наступних поколінь: не лише України, але й цілого світу.

Програма, де кейс стає інструментом трансформації

Кейс-метод довів свою ефективність у найкращих університетах світу. Але справжнє його значення відкривається тоді, коли він змінює не лише спосіб мислення, а й саму людину: її підхід до Лідерства, відповідальності й дії.

Саме такий трансформаційний досвід стане основою дводенної навчальної програми «Лідерство: інтенсив з трансформації управління», що відбудеться 20-21 травня 2025 р. у м. Києві. Це – можливість випробувати силу кейс-методу в дії, разом із тими, хто створював його сучасне обличчя:

• Жерардом Сейтсом – одним з провідних експертів Ivey Business School, співавтором концепції Характеру Лідера та ряду всесвітньо відомих бізнес-кейсів.
• Андрієм Рождественським – виконавчим директором Центру Лідерства УКУ і викладачем Бізнес-школи УКУ, який поєднує управлінську практику з глибоким розумінням українського контексту.

Програма об’єднає керівників із бізнесу, державного та громадського секторів, які прагнуть не лише нових знань, а глибшого розуміння себе як Лідерів. Бо рішення, які ми приймаємо, формують не лише стратегії. Вони формують нас самих.

Долучайтесь до тих, хто змінює стиль управління і власний світогляд вже сьогодні! Усі деталі та реєстрація – за посиланням.