Лідерство у час невизначеності

«Що я можу зробити, як CEO компанії чи HR, коли вся ця стіна викликів, [яку ми спостерігаємо сьогодні,] постає переді мною? Моя відповідь – почати з формування організаційної культури через Лідерство…» – саме цими словами Андрій Рождественський, виконавчий директор Центру Лідерства УКУ, розпочав свій виступ на форумі «Стратегічний HR: Business Forum for HR & Leaders», що проходив 17 червня 2025 р. у м. Києві.

Він не був черговою презентацією про тренди, моделі чи мотиваційні слогани. Це була розмова про людину в організації, яка не є «ресурсом», а є відповіддю. Відповіддю на виклики, які не можна розв’язати інструкціями. Відповіддю на ситуації, в яких не існує правильного вибору. Відповіддю на світ, у якому моральна ясність, сміливість та довіра стали стратегічними компетенціями. І сповна усвідомити яку – єдиний шлях до виживання не лише компаній, а й самої України в умовах, коли знайомі правила вже не працюють.

Від ризиків до відповідальності: діагноз реальності

«Ми всі дивимось новини. Хтось купує бункери, хтось викреслює свою професію зі списку актуальних. Невизначеність стала не характеристикою часу, а його суттю», –

окреслив перед присутніми сучасну нам реальність спікер.

Пандемія COVID-19, повномасштабна війна, моральне виснаження, стрімкий розвиток ШІ та втрата довіри до інституцій – усе це творить емоційне тло сучасного управління. За словами Андрія Рождественського, HR не може мислити лише категоріями ефективності та оптимізації, адже сьогодні йдеться про щось глибше: про здатність людей зберігати гідність і сенс у роботі.

Ми живемо в умовах, де:

• «вигоряння» стало масовим явищем (до 80% працівників – у зоні ризику);
• довіра до компаній падає (лише 55% співробітників довіряють своїм роботодавцям);
• адаптивність стає базовою навичкою виживання;
• ШІ, політична турбулентність і економічні війни – постійне тло.

Усе це веде до ключового запитання: що є противагою цій деструкції? І відповідь, яку пропонує Центр Лідерства УКУ, звучить чітко: культура. Культура довіри. Культура Лідерства. Культура як нематеріальна інфраструктура майбутнього.

«У Вас можуть вкрасти базу даних. Можуть вкрасти дизайн продукту. Але не культуру», –

пояснив наш колега.

Організаційна культура, за його словами, – це найпотужніша, хоч і найменш очевидна стратегічна перевага. Це те, що не можна змоделювати чи аутсорсити, бо вона втілена в щоденній поведінці, у виборі, у дрібницях.

Саме через культуру проходить можливість організації відповідати на складні виклики, формувати стійкість, зберігати інноваційність і – головне – відновлювати сенс. Культура, сформована лідерами, починає формувати наступні покоління лідерів. І тому інвестиція в Лідерство – це інвестиція не в особу, а в середовище.

Адаптивне Лідерство: діяти, коли немає інструкцій

«А якщо завтра до Вашої агрокомпанії прийдуть люди з NASA і скажуть: «Ми летимо на Марс – [і нам потрібно вивести саджанці, які виживуть у новому середовищі]. Ви з нами?» І що Ви їм скажете? Тут немає інструкції. Є тільки Ваш Характер. [І готовність відповісти на виклик, якого ніхто до цього не мав]», –

підвів своїх слухачів до теми адаптивного Лідерства Андрій Рождественський.

Це Лідерство, яке діє не в умовах стабільності, а в невідомому. Воно не базується на готових рішеннях, а на здатності тримати простір, довіряти іншим, бути опорою, коли хитається все. Така модель управління вимагає внутрішньої зрілості та моральної мужності, адже не завжди можна спертись на формальну владу чи досвід.

Характер Лідера як етичний актив організації

«Якщо Ваш працівник – дуже розумний, дуже енергійний, але не доброчесний – це катастрофа», –

перефразував відомий вислів Воррена Баффета наш колега, наголошуючи на важливості Характеру.

Центр Лідерства УКУ у своїх дослідженнях встановив: рівень розвитку Чеснот Лідера (на прикладі Моделі від Ian O. Ihnatowycz Institute for Leadership при Ivey Business School, з якою ми працюємо) прямо впливає на етичність поведінки підлеглих. Навіть в умовах дистанційної роботи, коли зникає щоденний контроль, саме Характер керівника та довіра в команді стають запобіжниками проти цинізму та маніпуляцій.

Venture Mindset: мислити ризиком, а не процедурою

«Ваш «ідеальний» працівник все частіше має мислити як стартапер чи венчурний інвестор. А Ви, як лідер, маєте бути настільки цікавими, щоб він, при цьому, хотів залишитись із Вами», –

продовжив виконавчий директор Центру Лідерства УКУ, переходячи до теми «венчурного» мислення.

У світі, де все змінюється надто швидко, компанії мають культивувати не лише стабільність, а й здатність до експерименту. Це означає створювати такі середовища, де працівники не бояться пробувати, не бояться помилятись і не бояться думати масштабно.

HR як архітектор культури і сенсів

«Я питав: з якими викликами Ви зіштовхуєтесь? Потім – кого Ви маєте для відповіді? І тільки після цього – яку модель розвитку впроваджувати», –

поділився спікер логікою своєї роботи з організаціями.

Це не абстракція. Це покрокова логіка:

1. Визначити стратегічні виклики.

2. Зрозуміти, які чесноти і здібності потрібні для відповіді на них.
3. Створити модель лідерських компетенцій під ці виклики.
4. Протестувати її з реальними людьми.
5. Розвивати культуру, яка дозволить цим компетенціям проростати.

HR у цьому процесі – не підтримка. HR – співтворець. Співавтор сенсів. Співархітектор культури. І коли робота перестане нами сприйматися лише як процес, а стане простором для спільної відповідальності – це стане ознакою того, що організація знайшла свій шлях до подолання викликів сьогодення.

«Ми не можемо змінити президентів інших країн. Але ми можемо спитати себе: «Я сьогодні діяв як лідер? Чи як блогер, який просто набирає лояльних і функціональних?» [І відповідь на це питання – найкраща ілюстрація того, чи готові ми прийняти нову реальність. Реальність, яка вже настала]», –

підсумував свій виступ Андрій Рождественський.

Замість післямови

Зрештою, цей виступ – не про метод. Він – про позицію. Де Лідерство – не функція, а вибір. Стратегічна відповідальність за те, яким буде завтра. А HR сьогодні – не про «кадри», а про культуру, що здатна утримати людину й створити простір, у якому можливе майбутнє.

І якщо сказане нашим колегою відгукнулося Вам, і Ви хочете обговорити впровадження подібних практик у своїй організації, то напишіть нам. І давайте творити нове «обличчя» українського бізнесу, публічного сектору, громадських ініціатив і Сил Оборони разом!