Підготовка інструкторів для Сил Оборони та служб реагування
У сучасній війні перемога залежить не лише від техніки чи чисельності озброєння. Насамперед, її ключем є люди: їхня мотивація, здатність будувати довірчі взаємини, діяти злагоджено і нестандартно, та не боятися відповідальності. А ще – готовність культивувати такий підхід у власних підрозділах, передаючи його разом зі знаннями та досвідом. І сприяння цьому стало однією з провідних цілей команди Центру Лідерства УКУ з самих початків нашої взаємодії з Силами Оборони України.
Втім, жодна, навіть найсильніша команда не може самотужки навчити всі ті сотні людей, які щодня долучаються до лав Захисників. І коли подібний виклик стає все очевиднішим, а сержанти й офіцери, котрі безпосередньо взаємодіють з новобранцями, перебувають у пошуках дієвої методології, єдиним способом вирішити подібну задачу стає створення мережі інструкторів – носіїв знань, ідей і цінностей, які культивує Центр Лідерства УКУ.
У середині 2025 р. ця ідея отримала чергову реалізацію. Цього разу – у вигляді базового курсу «Підготовка викладачів з основ Лідерства та управління» для сержантського й офіцерського корпусів Сил Оборони України та представників служб екстреного реагування. І сьогодні ми згадаємо про те, яким же став цей досвід. Не лише для самих слухачів курсу. Але й для нас, як його творців.
УКУ як майданчик для діалогу й практики
Основа будь-якого навчання – нові знання, які отримують його учасники. Та методологія, дослідження, особливості подачі й висновки, що дозволяють кожному по-новому поглянути на, здавалося б, знайому сферу. Тим паче, тоді, коли наставниками є визнані авторитети у своїх галузях – виконавчий директор і викладач Центру Лідерства УКУ Андрій Рождественський та тренерка з викладацької майстерності Світлана Бугай.
Саме вони перетворили перебування 25 слухачів курсу на території Українського Католицького Університету у м. Львові на незабутній освітній досвід. Коли на цілих чотири дні – впродовж 22-25 липня 2025 р. – останні опинилися у просторі для щирого діалогу, народження сміливих ідей і конструктивних дискусій.
І сказане – точно не перебільшення з нашого боку. Адже самі учасники навчання – люди, які роками представляють легендарні бойові підрозділи та навчальні заклади безпекового спрямування:
- 4-ту Бригаду оперативного призначення «Рубіж» Національної гвардії України;
- 12-ту Бригаду спеціального призначення НГУ «Азов»;
- 13-ту Бригаду Національної гвардії України «Хартія»;
- 17-ту Полтавську Бригаду Національної гвардії України «Рейд»;
- 30-ту окрему механізовану бригаду ім. князя Костянтина Острозького;
- 152-ий окремий розвідувально-ударний батальйон;
- Службу Супроводу 12-ої бригади спеціального призначення НГУ «Азов»;
- Дніпровський державний університет внутрішніх справ;
- Харківський національний медичний університет.
Чи різні це за досвідом і професією люди? Безумовно. Та їх об’єднує спільна відповідальність: готувати тих, хто завтра стоятиме на передовій чи рятуватиме життя у тилу. І задля ефективного втілення цієї Місії, учасники крок за кроком вчилися:
- розуміти сучасні підходи до визначення Лідерства;
- працювати з Моделлю 3С та концепцією Характеру Лідера від Ian O. Ihnatowycz Institute for Leadership, Ivey Business School;
- розрізняти основні стилі управління та контексти, у яких вони – найбільш ефективні;
- застосовувати правила ефективної самопрезентації та роботи з дорослою аудиторією;
- працювати з груповою динамікою і формуванням довіри в колективі;
- нарешті, створювати навчальні Програми, що поєднують ефективність та доступність, вимогливість і повагу, дисципліну й людиноцентричність.
І останній пункт – не випадковий у цьому списку. Адже головним завданням курсу стала саме готовність учасників застосувати набуті знання у власних навчальних Програмах. Тих, які враховуватимуть реалії конкретного підрозділу, університетської кафедри чи служби. А чи вдалося нам реалізувати цей підхід, засвідчив вже наступний етап співпраці.
Від теорії до практики: міжмодульна робота
«Львівський» модуль сповна можна назвати «трампліном» для переоцінки слухачами курсу всього попереднього досвіду власного наставництва. Результатом чого стали їхні індивідуальні проєкти, створені під потреби конкретного підрозділу чи закладу.
Це означало: не просто повторити почуте, а спроектувати навчання «під себе». Для когось це були тренінги для молодших сержантів, а для інших – курси для новобранців або членів власної команди. А були й ті, чиїм завданням стала підготовка нового покоління вітчизняної еліти – майбутніх медиків та офіцерів.
І на цьому етапі вкрай цінним став менторський супровід від Світлани Бугай, завдяки якій учасники отримували консультації, уточнювали структуру програм, пробували застосовувати методику кейс-аналізу і працювали з форматом інтерактивних занять.
Цей період виявився не менш інтенсивним, ніж сам модуль. Адже він вимагав від кожного поєднати одразу кілька ролей:
- викладача, який має правильно структурувати матеріал;
- командира, який формує культуру в підрозділі;
- і, зрештою, лідера, котрий веде за собою прикладом.
Саме ця підготовка заклала основу для фінального випробування – захисту проєктів у межах виїзного модулю в Карпатах.
Карпати: Лідерство, що постає у випробуваннях
Завершальний етап курсу припав на 6-8 вересня 2025 р., коли його учасники й викладачі зібралися для спільної роботи в с. Лазещина на Закарпатті. І гори тут стали не просто красивою декорацією, а повноцінним елементом освітньої роботи. Місцем, яке дозволило учасникам перезавантажитись на фоні звичних випробувань – з одного боку, а з іншого – задіяти здобуті знання на практиці.
Перший день виявився присвяченим захистам індивідуальних проєктів. Де кожна презентація – коротка і по суті – відкривала простір для колективного обговорення: чи реально втілити ці програми у військових частинах, університетах або підрозділах екстрених служб.
Наступного ж дня команда вирушила на г. Петрос – другу за висотою вершину українських Карпат. Завдання, що виглядало простим, передбачало більше, ніж просте фізичне зусилля. Адже підкорення гори буквально вимагало від учасників правильного розподілу ролей, стабільного темпу, і що особливо важливо – здатності досягнути цілі в умовах, коли сили й досвід кожного учасника – вкрай різні. І тут на практиці проявлялося те, про що говорили в аудиторії: як впливає на результат обраний стиль керівництва, наявність взаємодії та довіри.
Однак, сама атмосфера цього дня та краєвиди, котрі відкрилися перед учасниками після підкорення вершини, однозначно вартували прикладених зусиль. І отримали несподіване продовження, коли на верхівці гори з’явився імпровізований пам’ятний знак, споруджений учасниками з різних підрозділів. Кам’яна піраміда, яку вони домовилися зберегти як точку повернення. А ще – символ не стільки підкорення гори, скільки спільної присутності. І знак, до якого можна повернутися, щоб згадати, з чого все починалося.
І саме ідея про вдячність за спільну роботу стала провідною на урочистому завершенні Програми. Коли вручення сертифікатів для нових інструкторів перетворилося на аналіз усього шляху, який довелося подолати за попередні місяці. Місяці, що здружили абсолютно різних людей. І перетворили це навчання на висхідну точку для втілення нових знань і вмінь учасниками вже у власних підрозділах і навчальних Програмах.
То що ж далі?
Ми згадували, що цей курс став черговим нашим кроком у системній підготовці інструкторів з числа представників Сил Оборони, служб екстреного реагування й освітніх установ. Та водночас, він довів: навчання Лідерству має бути не лише теоретичним, а й практичним, вбудованим у реалії роботи його учасників.
Для Центру Лідерства УКУ ця Програма – підтвердження Місії: працювати з тими, хто сьогодні стоїть на вістрі змін. Адже саме від сержантів, офіцерів, інструкторів і викладачів залежить, якими будуть цінності й культура у підрозділах, університетах і службах. А ще – й саме майбутнє України.
Учасники повезли з собою сертифікати. Але значно важливішим стало інше:
- готовність викладати дисципліни з Лідерства у власних структурах;
- створені ними навчальні Програми, що вже чекають на впровадження;
- досвід, який вони перевірили в горах, і пам’ятний знак на Петросі, що символізує їхню спільну роботу й продовження шляху.
Втім, для нашої команди цей етап – лише початок. Уже зовсім скоро ми відкриємо Школу Лідерства – наступний крок у розвитку цього напряму, який дозволить ще ширшому колу військових і цивільних фахівців опанувати сучасні інструменти управління та формування команд.
Тож слідкуйте за оновленнями Центру Лідерства УКУ. Адже попереду – найцікавіше!