Якісні дослідження: інсайти з тренінгу з Тарою МакКріммон
Як слухати так, щоб чути? Як питати так, щоб допомагати? Як досліджувати так, щоб не лише знати, але й розуміти?
Саме на ці питання ми шукали відповіді протягом двох днів інтенсивного вебінару з Тарою МакКріммон – дослідницею громадського здоров’я, випускницею Mailman School of Public Health Колумбійського університету та фахівчинею з впровадження соціальних інтервенцій у пострадянських країнах.
Захід, організований Центром Лідерства УКУ та фасилітований менеджеркою дослідницьких проєктів Мариною Грудій, зібрав близько 30 учасників з різних сфер: охорони психічного здоров’я, соціальних послуг, академічного середовища, управління, правозахисту, HR та освітнього Лідерства. Хтось лише мріє про перше дослідження, інші вже мають захищені дисертації та десятки публікацій. Але об’єднувало всіх одне – прагнення працювати зі складними соціальними реаліями глибше і відповідальніше. Якими ж стали підсумки цієї взаємодії – у нашій сьогоднішній статті.
Замість вступу: хто така Тара МакКріммон?
Впродовж трьох років – волонтерка Корпусу миру у м. Чорткові. Шість років – керівниця дослідницьких програм у Центральній Азії (Казахстан). І понад десять років – дослідниця у сфері доступу до охорони здоров’я для маргіналізованих груп: жінок, що займаються секс-працею, людей, які вживають ін’єкційні наркотики, молоді в умовах соціальної уразливості.
Тара МакКріммон поєднує академічну точність із людською відкритістю. Вона однаково вільно оперує науковою термінологією і мовою людського досвіду. А в переліку її зацікавлень – імплементаційна наука, аналіз політик, розробка інтервенцій у сфері ВІЛ і – що найголовніше – використання якісних методів як інструменту розуміння й трансформації.
День перший. Що таке якісне дослідження – і навіщо воно нам?
Тренінг розпочався у середу, 9 липня, з простого, але провокаційного запитання: «Що таке дослідження, і навіщо ми його робимо?» У сфері охорони здоров’я (і не лише) відповідь звучить так: це системний збір, аналіз та інтерпретація даних для розуміння людських реальностей або для розробки нових практик допомоги. І саме тут пролягає чітке розмежування між кількісним та якісним підходами.
«Кількісне дослідження – це про «скільки», якісне – про «чому». Обидва важливі. Але якщо ви хочете побачити людину, зрозуміти її досвід, мотиви, контекст – вам потрібен якісний підхід», –
пояснює Тара МакКріммон.
Зрештою, у суспільствах, що переживають глибокі трансформації – війну, втрату довіри до інституцій, перебудову соціальних практик – зростає потреба не лише в оцінках і вимірюваннях, а в глибшому розумінні контекстів. Тож саме якісні дослідження дають змогу вийти за межі чисел, аби зосередитися на досвіді, сенсах, мотиваціях і внутрішній логіці поведінки людей.
Не оминули учасники своєю увагою й засадничі поняття:
- кількісні запитання (як то: «Який відсоток учасників демонструє симптоми емоційного «вигорання»?»);
- якісні запитання (на зразок: «Як працівники описують свій досвід емоційного виснаження?»);
- змішані підходи (наприклад, коли спершу через інтерв’ю з’ясовують, які питання варто включити в анкету, а потім проводять масштабне опитування).
Особливо ж резонувала присутнім частина про дослідження вторинної травматизації серед українських фахівців із психічного здоров’я під час війни.
«В Україні не завжди працюють стандартні міжнародні опитувальники. Іноді ми маємо спершу зібрати власні дані, зрозуміти, як саме українські фахівці переживають ці стани – і вже тоді створити нові інструменти», –
зауважила одна з учасниць, і дослідниця з цим погодилась.
День другий. Як «кодувати» досвід: тематичний аналіз крок за кроком
Наступний день став справжнім зануренням у методологію тематичного аналізу. Всі охочі отримали змогу пройти шлях від «сирого» тексту до формулювання тем і патернів.
І саме це заняття дозволило присутнім краще усвідомити цілий ряд аспектів:
- Що таке транскрипція, і чому важливо нічого не редагувати у відповідях учасників?
- Як працювати з перекладами, щоб не втратити зміст і тональність?
- Що таке кодова книга, і чим вона відрізняється від інструкції для інтерв’ю?
- Як розрізнити індуктивне й дедуктивне кодування?
- І як побудувати консенсус у команді кодерів?
Окрема дискусія стосувалася ролі суб’єктивності та необхідності рефлексії у процесі аналізу. Якісне дослідження не претендує на «абсолютну істину», але воно дає глибше розуміння тих явищ, які часто не потрапляють у статистику: від відчуття безсилля – до досвіду моральної втоми.
«90% роботи – це не техніка, а розмова. Ви разом шукаєте, що означає цей фрагмент, чому його важливо виділити. Це складно, але неймовірно збагачуюче», –
підсумувала викладачка.
Голоси учасників
Зрештою, про успішність тієї чи іншої ініціативи завжди свідчить одне – враження її безпосередніх учасників. І відгуки, якими поділились присутні за результатами навчання, стали для команди Центру Лідерства УКУ особливо цінними:
«Я була дуже рада знайти цю можливість. І дякую [за запрошення на вебінар]. У минулому я робила інтерв’ю, але без розуміння методології. Тепер я хочу робити це правильно», –
поділилась Аліна Маркіна, HR Business Partner в ІТ-компанії “Intellias”.
«Для мене це було складніше, ніж очікувала. Ми довго дискутували в групі, бо кожен мав свою думку. І ми не хотіли ображати один одного – це теж частина етики дослідження», –
розповіла про враження від групової роботи Катерина Снісаренко.
«Було дуже цікаво почути про структуру методів, бо в моїй практиці я більше працював інтуїтивно, без глибокого наукового підходу», –
підсумував досвід багатьох присутніх учасник на ім’я Дмитро.
І перелічені думки – не лише емоційна реакція, а й маркер того, наскільки глибоко тема якісного дослідження резонує з викликами, що стоять перед українськими фахівцями сьогодні. А для нас, як організаторів, вони ще й стали підтвердженням, що подібні навчальні ініціативи не просто передають знання. Вони буквально формують спільноту людей, готових досліджувати по-справжньому – з повагою, етикою і реальним впливом.
Чому якісні дослідження – теж форма Лідерства?
Цей тренінг був не лише знайомством із методами. Він став запрошенням до кола людей, які досліджують не для звітів, а для розуміння. Не для контролю, а для змін. У культурі, де наукову роботу часто зводять до формальностей, підхід, запропонований Тарою МакКріммон, звучить як виклик – і, водночас, як альтернатива.
А для Центру Лідерства УКУ це ніщо інше, як послідовний крок у формуванні нової дослідницької етики: такої, що базується на повазі до досвіду інших, академічній чесності та практичній відповідальності за вплив.
«Якісне дослідження – це теж форма Лідерства. Воно вимагає уважності, терпіння, моральної чесності. Це не про владу над даними, а про партнерство з людьми, які ними діляться», –
наголосила Тара МакКріммон.
Та ці слова стали не лише підсумком навчання, а й нагадуванням про сутність лідерської позиції в дослідницькій роботі. Бути дослідником означає не просто збирати дані, а створювати простір, де досвід іншого може бути почутий, осмислений і спроможний змінити як наше розуміння, так і наші дії.
Ми вдячні Тарі МакКріммон за ті знання, якими вона щедро поділилася з аудиторією. І які – ми віримо – стануть вагомим внеском у розвиток сучасної української науки. А всім учасникам – за готовність мислити глибше й відповідальніше. Адже, як показує практика, саме з хоробрості вийти за межі звичних шаблонів і розпочинаються справжні, стійкі зміни.