Резилієнтність університетів: як бути джерелом надії

3 червня 2025 р. ректор Українського Католицького Університету Тарас Добко був обраний у м. Лювені, що в Бельгії, членом Ради директорів Генеральної асамблеї Європейської федерації католицьких університетів (FUCE). І цей факт – черговий доказ тієї ролі, яку наш Університет відіграє на міжнародній арені.

Та особливим цей день зробила не лише нова роль очільника УКУ, але й його виступ перед учасниками зустрічі – «Стійкі університети: маневрування між виживанням і розвитком», – що виявився чітким означенням тих викликів, які постали перед Україною. А ще – роздумами про те, як українські університети, попри війну, стають осередками надії, соціальної відповідальності та інновацій. І сьогодні ми запрошуємо Вас до спільного аналізу цих висновків: не лише про загрози, але й можливості, які приносять із собою часи змін.

Виклики війни та демографічна прірва

Тарас Добко розпочав із діагнозу реальності: «Невизначеність стала не характеристикою часу, а його суттю». Повномасштабна війна, економічна нестабільність, відтік талантів і падіння рівня знань молоді створюють безпрецедентний тиск на українські університети. Особливу увагу він приділив демографічній кризі, яка загрожує існуванню вищої освіти. Згідно зі звітом ЦРУ, у 2024 р. Україна посіла перше місце у світі за смертністю та останнє за народжуваністю. Смертність була втричі вищою за народжуваність. У 2024 р. до першого класу пішло 240 000 дітей, порівняно з 400 000 три роки тому. За 12 років кількість потенційних абітурієнтів може скоротитися до 100 000, і невідомо, скільки з них зможуть здобувати вищу освіту.

Ця демографічна прірва посилюється відтоком талантів: кожен третій старшокласник планує навчатися за кордоном через безпеку, невизначеність і ризик мобілізації. У 2024 р. кількість вступників на бакалаврські програми впала до 189 441 – на третину, порівняно з 2023 р., що є найнижчим показником за останні 9 років. Викладачі також залишають ВНЗ, переходячи в промисловість чи міжнародні організації через фінансові труднощі.

До демографічної кризи додаються й інші виклики:

• Брак ресурсів: Зменшення державного фінансування змушує університети шукати ринкові механізми.
• Прогалини в знаннях: За даними PISA за 2023 р., 38% українських учнів, яким виповнилось 15 років, не досягли базового рівня математичної грамотності, а багато молодших школярів не мають досвіду традиційного навчання.
• Соціальна Місія: університети мають пояснювати Україну світу, деколонізуючи російськоцентричні наративи, та створювати надію.

«Ми, як університетська Спільнота, засвоїли декілька уроків, зіштовхнувшись із великою кризою в Україні та світі:
1. Резилієнтність має значення.
2. Люди мають значення.
3. Якість має значення.
4. Підприємницький дух має значення», –

наголосив ректор УКУ.

Сила Резильєнтності: про роль Цінностей у протистоянні Хаосу

Резильєнтність – це більше, ніж бомбосховища чи запаси палива. Це духовна сила, яка дозволяє долати страх і паніку. Цінності та принципи є ключовими її джерелами під час випробувань. Вони дають основу стояти твердо, визнаючи, що є щось важливіше за власне життя.

«Мати Цінності – це здатність не зациклюватися на виживанні, а присвятити себе перемозі Добра», –

додав Тарас Добко.

УКУ інтегрував досвід війни в навчальні програми, щоб допомогти студентам знайти відповіді на питання про втрати, справедливість і майбутнє. Суспільно орієнтоване навчання стало ключовим інструментом, який дозволяє студентам і викладачам вирішувати реальні проблеми громад. Наприклад, студенти Університету виготовляють маскувальні сітки, павербанки, батареї для дронів, свічки, обігрівачі, а також відстежують пошкодження культурної спадщини та протидіють російській дезінформації. Вони також організовують благодійні заходи для підтримки поранених військових. Це – люди з Гідністю.

Спікер також процитував випускницю УКУ Любов Куртяк: «Ми навчилися жити так, щоб не боятися смерті». Ці слова відображають, як Гідність, народжена у діалозі з Богом, дає силу протистояти Злу. Окрім цього, суспільно орієнтоване навчання робить викладання осмисленим: адже викладач, проектуючи такий курс, стає агентом соціальних змін, співпрацюючи з громадськими організаціями чи місцевими громадами, щоб знання набували практичного виміру.

Резильєнтність залежить від Місії. УКУ займається науковою дипломатією, сприяючи трансформації східноєвропейських студій і створенню українських студій за кордоном. Партнерства, як-от Альянс українських університетів, є критично важливими, адже «конкуренція – це добре, але співпраця необхідна». Наприклад, бюджет Стенфорда у 2023-2024 рр. склав 8.9 млрд доларів США, що перевищує бюджет усіх українських вишів разом узятих. Тільки спільна робота може забезпечити прорив.

«УКУ має бути університетом, який служить, а не виживає», –

підсумував першу частину свого виступу доповідач.

Вплив Спільноти на зцілення ран війни

У центрі Стійкості – люди. «Як пом’якшити вплив війни, підвищити резильєнтність, залікувати рани?» – ці питання ректор УКУ назвав ключовими. Університет втратив 35 членів Спільноти – студентів, випускників, рідних працівників. Випускниця Магдалина Димид, чий брат загинув, сказала, що її покоління частіше відвідує похорони, ніж весілля, і ми шукаємо гідні способи вшанувати їхню жертву.

Заклад впровадив програми ментального здоров’я та турботи для 38 працівників і 118 студентів, які чекають близьких із фронту, а також для ветеранів, які навчаються чи працюють. Водночас, він пропонує ветеранам курси з Лідерства, основ бізнесу й аналізу даних, а також спеціальні заходи для їхнього найму, адаптації та професійного розвитку.

Юридична клініка УКУ обробила понад 300 справ, надаючи правову допомогу військовим і постраждалим, співпрацюючи з місцевими центрами реабілітації жертв війни. А ще УКУ увійшов до Консорціуму п’яти університетів при Національному координаційному центрі з ментального здоров’я для реформування психологічної підтримки у закладах вищої освіти.

Війна несе ризик цинізму та гіркоти. Путін прагне посіяти страх, підірвати Україну зсередини. Університети мають захищати від цього, наповнюючи серця надією.

«Надія – це стратегічний актив безпеки, який може захистити суспільство від розпаду», –

підкреслив Тарас Добко, закликаючи до соціальних програм, які трансформують країну.

Коли якість освіти переростає в конкурентну перевагу

«Попри війну, якість освіти не підлягає компромісам. Якість – єдиний шлях вийти переможцями», –

цими словами очільник Університету розпочав третю частину свого виступу.

Прогалини в знаннях молоді загрожують майбутньому: як вже було згадано вище, 38% підлітків не досягли базового рівня математичної грамотності, а багато школярів не мають досвіду традиційного навчання. «Університети мають мотивувати студентів», – наголосив ректор, пропонуючи гнучкі освітні траєкторії за моделлю Liberal Arts and Sciences та інструменти Collaborative Online International Learning (COIL) для віртуальної мобільності.

Міжнародна співпраця зміцнює якість. У проєкті “RAI for Ukraine” з Нью-Йоркським університетом, 33 студенти з 10 українських ВНЗ досліджують відповідальний ШІ під менторством науковців із провідних університетів (Ейндховен, Вашингтон, Единбург, Оксфорд тощо). «Спільні проєкти дають українським дослідникам конкурентну перевагу», – зазначив Тарас Добко. Він запропонував залучити іноземних викладачів до післявоєнної України через ініціативу «Корпусу Миру», для вивчення глобальних питань, як-от відновлення, перехідне правосуддя чи управління міграцією.

Підприємницький дух: коли Університет стає агентом змін

«Бути підприємницьким університетом, не перетворюючись на університетське підприємство», –

поділився своїм баченням із присутніми спікер.

Український Католицький Університет має Наглядову раду з реальними повноваженнями, фінансового директора, HR-службу, Офіс з інновацій, фонди та Інвестиційну раду, що є прикладом для інших. Програма підготовки академічних менеджерів від Міністерства освіти і науки України, у якій бере участь УКУ, навчає 1000 адміністраторів стратегії та управлінню.

Студенти Університету створюють стартапи для оборони – від дронів до систем радіоелектронної боротьби та аналізу інформації для протидії пропаганді. Але «викладачі часто не встигають за студентами», зазначає доповідач.

Для підприємницької екосистеми потрібні:

• Програми від реальних підприємців.
• Інкубатори та центри інновацій для тестування ідей.
• Гранти від бізнесу для студентських проєктів.
• Співпраця з бізнесом для менторства та фінансування.
• Хакатони і державні кампанії для нетворкінгу.

«Бізнеси за кордоном фінансують студентські інкубатори, бо це вигідно», –

зауважив Тарас Добко перед присутніми.

Університети як джерела Надії

Українські університети вже довели, що здатні бути осередками Стійкості, Гуманності, Інновацій і Надії – навіть у найважчі часи. Попри обстріли, втрати й турбулентність, вони залишаються живими інституціями, які не лише виживають, а й рухаються вперед: підтримують свої спільноти, змінюють освітні підходи, розвивають нові партнерства, служать суспільству та мислять стратегічно.

Сьогодні перед ними стоїть не менший виклик – зберегти цей імпульс і перетворити тимчасову мобілізацію на довгострокову трансформацію. Питання вже не лише в тому, як вистояти у війні, а в тому, як закласти підвалини нової академічної культури, здатної сформувати покоління, що відбудує Україну – з гідністю, відповідальністю та глобальним мисленням.

Університети покликані бути не лише місцями навчання, а просторами служіння, пам’яті, відновлення й майбутнього. Якщо ми зможемо зберегти людську гідність, прагнення до якості, культуру співпраці й віру в сенс освіти – ми не лише переживемо цю війну. Ми переможемо в ній. І станемо сильнішими, ніж були до неї.