Чого хочуть підлітки?
Софія Опацька, проректорка УКУ, декан-засновниця Львівської бізнес-школи УКУ
Анна-Юстина Турчиновська, керівниця Центру абітурієнта УКУ, соціологиня.
Ми є тим, чого ми прагнемо. Принаймні такий висновок можна зробити з кількох нещодавніх глобальних досліджень про прагнення молоді та професії майбутнього.
Що визначає наші прагнення (англійською це слово звучить як aspiration)? Як вони впливають на наше життя? Чого очікують молоді люди від майбутньої професії? Зібрали для вас цікаві висновки.
Про що ж ідеться у дослідженні прагнень молодих людей під назвою “Youth Inspiration and The Future Works”?
Наші прагнення є соціально визначеними і їх позначають два процеси:
– наше сприйняття того, що є можливим і доступним для нас у суспільстві, в якому ми живемо;
– що про нас думають інші та, чи маємо ми успішні рольові моделі, котрі хочемо наслідувати і, які нас надихають.
Середовище. На нашу поведінку найбільше впливає наша найближча соціальна мережа. “Ваше оточення – ваше надбання!”, “Ніколи не їжте наодинці”, “Оточуйте себе людьми, які змушують вас ставати кращими” – мотиваційна література майорить такими закликами, і в них є певна істина.
Що впливає на прагнення молодої людини?
Як стверджує письменник та відомий колумніст Бенджамін Гарді, якість вашого життя і роботи визначається стандартами, які ви маєте щодо себе та до тих, хто вас оточує.
“Якщо ви дійсно хочете стати кращим, то повинні оточити себе людьми, які будуть підтримувати вас і витягувати на вищий рівень, ніж той, де ви є зараз”, – каже письменник.
Американський підприємець Джим Рон стверджував: “Ви – щось посереднє між п’ятьма людьми, з якими проводите найбільше часу”. Тож варто подбати про те, аби це були люди, від яких ви можете багато навчитися.
Суспільні приклади або рольові моделі
Бізнес-футуролог Адріан Сливоцький називає це ефектом Джека Ма, відомого підприємця, який став знаковою фігурою Китаю останніх 20-ти років. По цілому світі знають Джек Ма. Але не це важливо.
Важливо те, що кожна, без винятку, суперталановита 16-ти літня китайська молода людина знає Джек Ма і переконана: “Він міг. Я зможу. Я зроблю”.
“Ефект Джека Ма – це як атомна бомба для розвитку: взірець, мотивація, метод та енергія”, – каже Адріан Сливоцький.
Приклади формують наше індивідуальне ставлення до того, що є можливим у нашому суспільстві.
Цікаво, що дієвими рольовими моделями можуть бути люди, яких ми ідентифікуємо з собою на соціальному рівні. Тобто приклад успішного стартапера з Нью-Йорка чи відомого митця з Києва, якому батьки оплатили навчання у провідній школі Європи, не матимуть бажано позитивного впливу. Бо для більшості вони далекі та нереалістичні.
Тож рольові моделі дієві тоді, коли ми їх із собою асоціюємо. У такому разі вони створюють достатньо сильну емоцію, аби пробудити в нас бажання змінити статус кво.
Завдяки суспільним прикладам ми оновлюємо свої переконання, трансформуємо свої прагнення, мотивацію і вони стають вищими та амбітнішими.
Чим швидше, тим краще
Починати говорити про прагнення/мрії з молодими людьми треба якомога швидше.
Дослідження показує пряму кореляцію між очікуваннями, які дитина має у 7-му класі до себе та до інших, з її академічними успіхами в 11-му класі. Тобто, якщо правильно сформувати очікування у 12-річної дитини, то шанси на її успіх в 17 років є набагато вищими.
Що впливає на наші прагнення?
Наші прагнення фіксують три речі:
- наші особисті бажання (уподобання та цілі),
- переконання про те, які можливості для досягнення цілей доступні нам у суспільстві,
- очікування щодо того, чого можна досягти власними зусиллями у невизначеному майбутньому.
Як ми досягаємо того, чого прагнемо?
Наші прагнення проходять два етапи: розвитку та досягнення.
Розвиток прагнень залежить від соціальної структури: досвіду та соціального контексту (сім’ї, спільноти, цінностей). Досягнення – це вже конкретний шлях і сила волі, які ми проходимо, досягаючи своєї мрії.
Чого очікують підлітки від майбутньої роботи?
У межах ще одного глобального дослідження “Dream Jobs Teenagers’ Career Aspirations and the Future of Work” було двічі проведене опитування молодих людей у багатьох країнах світу: у 2000 та 2018 роках. Їх запитали, ким вони хочуть бути.
Перший висновок, на якому наголошують дослідники – професії дуже змінилися у міжчассі, коли проводили два опитування.
Другий – чим бідніша країна, тим стандартніше думають про професії молоді люди. А чим розвинутіша країна, тим більш творчо вони підходять до відповіді на запитання, якою їхня майбутня професія може бути.
Тут криється небезпека, бо фактично, молоді люди, які уже на старті перебувають у гірших умовах, у майбутньому не мають можливості кардинально змінити своє життя.
Бо, замість того, аби “вскочити” у соціальний ліфт і через добру освіту та нові професії “вирватися” в середній клас й отримати добру роботу, вони навчаються тим професіям, які зникнуть вже через кілька років, і часто навіть цього не усвідомлюють.
Цікаво також, що дослідження, на основі вищезгаданого звіту, показують, що ті молоді люди, які поєднують часткову роботу з повноцінним навчанням, набагато краще роблять перехід з університету/коледжу до повноцінної роботи.
Ранній досвід роботи (а це не обов’язково має бути робота за обраним в університеті фахом і на повний день) дає молодим людям можливість застосувати свої знання і навички у невідомому для них середовищі та ефективніше навчатися.
Цілісний розвиток підлітків і лідерство
У формуванні прагнень та в усвідомленому виборі майбутньої професії велику роль відіграє цілісний розвиток молодої людини.
Йдеться не просто про здобуття знань (інтелектуальний та професійний ріст), а й формацію, тобто усвідомлення власної відповідальності та вміння будувати своє життя на основі цінностей і принципів спільного блага й людської гідності.
Досліджуючи в Українському католицькому університеті тему цілісного розвитку та лідерства серед підлітків, ми звернулися до методології, розробленої Ivey Business School, яку вже багато років апробовуємо в українських реаліях спільно з Центром лідерства УКУ.
Йдеться про характер лідера, який складається з 11 чеснот: візійність, драйв, колаборація, гуманність, смиренність, цілісність, зваженість, підзвітність, справедливість, хоробрість, критичне судження.
Які цікаві взаємозалежності ми виявили, досліджуючи лідерський характер у підлітків:
- у дітей у 8-11 класі уже достатньо добре розвинені такі чесноти як колаборація, смиренність та цілісність;
- чим краща успішність у підлітків – тим вищий рівень розвинених у них чеснот лідера;
- учням, які займаються громадською діяльністю та волонтерством, більш притаманні чесноти лідера, аніж тим старшокласникам, у яких відсутній досвід у громадському житті;
- якщо учень залучений до різних позанавчальних активностей, то у нього також краще розвинені певні чесноти лідера. Наприклад, вищий рівень розвитку драйву як чесноти спостерігається серед тих старшокласників, які у свій вільний час більшість часу спілкуються з друзями та/або відвідують лекції, музеї, фестивалі та/або подорожують;
- у старшокласників, які попередньо визначилися, ким хочуть бути, краще розвинені такі чесноти лідера як: підзвітність, хоробрість, цілісність, розсудливість, візійність.
Найбільш-згадуваними заняттями у позанавчальний час підлітки назвали перебування у соціальних мережах (близько 85% респондентів), зустрічі з друзями (приблизно 80% опитаних) та заняття спортом (58% опитаних).
Ми також виявили тенденцію, що, чим старший сам респондент (у старшому класі перебуває), тим більше часу він приділяє майже усім активностям на дозвіллі.
Найчастіше школярі відповідали, що важливим прикладом лідера для них є батьки: мама й тато.
Це ще раз підтверджує тезу, що поширювати знання про лідерство та розвивати у молодих людей лідерські чесноти можна на прикладі близьких до них людей. Тож, дорогі дорослі, подбайте, аби ваша рольова модель надихала та мотивувала молодих людей за зразком “Ефекту Джека Ма” – “Він зміг. Я зможу. Я зроблю”.
Джерело: Українська правда
