Довіра в бізнесі та бізнес-освіті: як змінилися економічні відносини в Україні за роки Незалежності? Аналіз дослідження

Яке явище Ви б назвали визначальним для будь-якого бізнесу? Фінансові показники? Асортимент послуг? Місце на ринку? Взаємини з клієнтами? Безумовно, кожна перелічена складова – важлива. Однак, існує ще одна. Та, що буквально творить економіку. І без якої всі інші елементи стають просто недосяжними. І назва їй – Довіра.

Саме довіра та її сприйняття серед бізнес-спільноти України і стали об’єктом нового дослідження, проведеного Полом Клайдом (Університет Мічигану), Сергієм Гвоздовим (Київська школа економіки) та Софією Опацькою – деканом-засновницею Бізнес-школи УКУ і проректоркою зі стратегічного розвитку Українського Католицького Університету.

Як стверджують самі автори, у фокусі їхньої уваги опинилася не просто довіра, а ті фрагменти, що її визначають: починаючи від ціннісних орієнтирів, які закладаються в профільних навчальних закладах, і закінчуючи формуванням особливих взаємин з клієнтами та партнерами. Якими ж виявилися творчі знахідки ініціаторів дослідження? І до яких висновків вони дійшли? Про все це – в огляді, який ми й пропонуємо Вашій увазі нижче.

Методологія дослідження

Аналіз такої складної теми, як довіра у бізнес-середовищі, вимагає від науковців особливого методологічного підходу. Саме тому збір інформації відбувався якісними методами, у вигляді напівструктурованих глибинних інтерв’ю.

Показовою виявилась і вибірка респондентів. Адже було опитано 10 чоловіків та 8 жінок, що не просто є власниками чи ТОП-менеджерами компаній, а, водночас, представляють собою одразу три «покоління» українських підприємців. Так, майже третина учасників дослідження розпочали свою професійну діяльність впродовж 1991-1996 рр., понад третина – у 2000-2008 рр., а решта – протягом 2011-2017 рр. Формуючись, як фахівці, у відмінних економічних і соціальних умовах, вони стали носіями унікального досвіду. А наявність розгалуженої мережі зв’язків з різними регіонами, а то й країнами, додала їхнім висновкам практичного підґрунтя.

Довіра у бізнесі: в чому вона проявляється?

Опитані підприємці виділили одразу декілька видів довіри, що супроводжують їхню діяльність:

• довіру всередині команди;
• довіру між компанією та її партнерами (зокрема, постачальниками);
• довіру самих клієнтів до бренду;
• довіру до держави та інституцій, що її представляють.

При цьому, сама довіра чітко асоціюється із наступними поняттями:

• якістю;
• діями та результатами;
• чесністю;
• делегуванням;
• визнанням експертизи та професійності;
• впевненістю;
• прямою і відкритою комунікацією.

«Це довгий шлях. Він починається із сім’ї, зі школи, з формування загальної культури суспільства. З формування тих цінностей, які повинні бути в суспільстві, і мають бути трансформовані в державне управління та бізнес»,

– зазначає одна із респонденток, що представляє сферу виробництва продуктів харчування.

Як формується довіра?

У ході спілкування з підприємцями, автори дослідження дійшли до висновку: відмінний досвід та рівень отриманої бізнес-освіти практично не вплинув на сприйняття ними передумов довіри. Практично для кожного респондента вона – про спільні цінності та виконання зобов’язань.

«Бізнес просто не може по-іншому. Ось, про що йдеться. Якщо ти займаєшся бізнесом і щось робиш, ти маєш довіряти іншій стороні, і брати на себе ризики»,

– ділиться своїми міркуваннями один з опитаних, котрий очолює компанію у сфері безпеки.

Водночас, учасники дослідження чітко розділяють прояви такої довіри, у залежності від того, про кого йдеться.

Для клієнтів вирішальними факторами у формуванні довіри до бренду є:

• соціальна відповідальність бізнесу;
• якість продукції та послуг;
• відкритість і прозорість комунікації;
• стабільність і довготривала робота компанії.

Дещо іншими є критерії довірливих відносин із партнерами по бізнесу:

• виконання обіцянок;
• відповідальність;
• відвертість у разі зміни домовленостей;
• дотримання узгоджених раніше умов співпраці.

Цікавими є й погляди підприємців на підходи до формування довіри всередині компанії:

• спільне розуміння стратегії членами команди;
• підтримка в критичних ситуаціях;
• чесна комунікація.

«Все починається зі співбесіди, коли Ви говорите [потенційному працівнику] про всі «плюси» і «мінуси» роботи. І Ви не обіцяєте нічого такого, про що пізніше зможете сказати: «Вибачте, але так не вийшло». Йдеться про належну якість і виконання зобов’язань роботодавцем»,

– пояснює свій підхід до роботи ще один респондент, який є власником виробництва.

Зрештою, «найболючішою» для опитуваних стала тема довірливих взаємин із органами державної влади в Україні. Вирішальними факторами у цій сфері були визнані:

• прозорість законодавства;
• стабільність інституцій;
• передбачуваність політики.

Із врахуванням внутрішніх та зовнішньополітичних реалій останніх десятиліть, найбільшими викликами на даному шляху стали:

• наслідки російсько-української війни (проблеми з енергетикою, мобілізаційні заходи та ситуація невизначеності);
• корупція;
• недосконалість законодавства.

«Довіра між компанією та державою означає прозоре і зрозуміле законодавство, що не створюється задля вигоди однієї людини, а, радше, породжене бажанням розробити безпрограшну стратегію, де виграють усі: як бізнес, так і держава»,

– підбиває підсумки з цього приводу одна з респонденток, що є ТОП-менеджером нафтогазової компанії.

Довіра в умовах невизначеності

За словами учасників опитування, які цитує авторський колектив, повномасштабна війна докорінно змінила механізми вибудовування довіри. Адже в умовах масових руйнацій, економічних випробувань та боротьби країни за саме виживання, просто не могло відбутись по-іншому. Тож у реаліях сьогодення, принципової ваги набули абсолютно нові аспекти і підходи:

• особливість репутації контрагента на ринку та в суспільстві;
• значимість гнучких умов щодо оплати або кредитування, для взаємної підтримки компаній;
• важливість особистих зв’язків при укладенні масштабних угод.

Дослідники приходять до, здавалося б, парадоксального висновку: на фоні жахіть війни, сам бізнес став значно «людянішим». І ключова роль чесності та відкритості для початку співпраці стала зайвим тому підтвердженням.

«Репутація тепер складається не лише з реалізованих проєктів, але й того, як саме Ви комунікуєте, як організовуєте документообіг, як працюють Ваші регіональні менеджери. Навіть як вони спілкуються та які слова використовують. Це також стає важливим. Це теж складова репутації [компанії]»,

– ділиться своїми спостереженнями ТОП-менеджерка гірничо-будівельної компанії.

Бізнес-освіта: інвестиція в довіру

Одним із важливих висновків дослідження стала роль бізнес-освіти у формуванні довіри. Респонденти виявились носіями вкрай різного тематичного досвіду: від дипломних програм (в 11 з них) – і до участі в короткотермінових навчальних програмах. І на цьому фоні, було вкрай цікаво оцінити сприйняття ними значимості профільної освіти у вибудовуванні ціннісних орієнтирів підприємця.

Бізнесмени, які пройшли навчання в бізнес-школах, частіше говорили про цінність:

• Стандартизації бізнес-процесів. Освічені підприємці краще розуміють важливість регламентів, прозорої звітності та корпоративного управління.
• Мережі контактів та спільних цінностей. Випускники бізнес-шкіл відзначають вищий рівень довіри до колег, які мають аналогічний освітній досвід.
• Формування культури лідерства. Навчання допомагає усвідомити значення відкритої комунікації, прозорого ухвалення рішень та довгострокової відповідальності.

«Суть [бізнес]-програм полягає в рефлексії, спілкуванні та здатності зосередитися на шляху, який Ви плануєте для себе на майбутнє»,

– підсумовує сказане власник компанії у сфері архітектури й консалтингу.

Втім, подібне визнання зовсім не передбачає «кастового» мислення респондентів. Навпаки, більшість із них, визнаючи роль бізнес-освіти у формуванні світогляду випускників та рівні базової довіри до них, визнавали, що це – лише бажане доповнення до «портрету» спеціаліста. І ключовим фактором довіри до експертності особи для них залишатиметься саме практичний досвід.

Висновки та рекомендації для бізнесу

То до яких же висновків дійшли автори дослідження?

1. Репутація – ключовий актив. Учасники наголосили на критичній ролі довіри у підприємницькій діяльності. Прозорість, соціальна відповідальність і готовність дотримуватись домовленостей – це ті фактори, що стали визначальними як для самих власників бізнесу, так і для їхніх клієнтів чи партнерів. І поширена практика усних домовленостей чи відтермінованих платежів – лише один із прикладів значимості подібного соціального «капіталу».

2. Розвиток інституційної довіри. Однією із «найболючіших» проблем українського бізнесу є питання взаємовідносин із органами державної влади. Зрозумілість «правил гри», прозорість законодавства, спрощення регуляторних механізмів є тими пунктами, яких найбільше бракує підприємцям для формування довірливих стосунків із державою.

3. Посилення бізнес-освіти. Попри різний досвід власної бізнес-освіти, респонденти об’єдналися у її підтримці. Адже остання для них – насамперед, про цінності, які формують заклади. Втім, зовсім різним виявилось сприйняття рівня експертності випускників, на фоні практичного досвіду колег. Цей аспект потребує детальнішого аналізу. А водночас – підштовхує до дискусії про потенційну трансформацію бізнес-освіти в Україні, у відповідності до нових реалій.

4. Бізнес та військова сфера: нові горизонти можливостей. Серед учасників дослідження було одразу 6 осіб, котрі пов’язали свою діяльність із Силами Оборони України. Тож їхній погляд на «точки перетину» цих сфер заслуговує на окрему увагу:

• організація процесів, управління ресурсами, комунікація, розстановка пріоритетів та фокус на творенні цінності – це далеко не вичерпний список речей, які вдалося покращити в армії саме завдяки взаємодії з бізнесом;
• і в підприємницькій діяльності, і у війську досвід цінується значно більше, аніж статус, а командна робота та спільні цілі відіграють вирішальну роль;
• зрештою, тема дослідження – довіра – набуває особливого значення саме для людей із бойовим досвідом. І причиною цьому є ціна помилки, що не співставна з мирним середовищем.

Враховуючи все вищезазначене, для українського бізнесу довіра – не просто слово. Це – справжній актив, що набув особливого значення в часи турбулентності і війни на виживання. Специфіка взаємовідносин всередині команд, з партнерами, клієнтами, державою та навіть Силами Оборони перетворилися на унікальний досвід для їхніх учасників. Тож у довгостроковій перспективі довіра може перетворитися на конкурентну перевагу, створюючи стійкі партнерські відносини і забезпечуючи стабільний розвиток навіть у часи змін.Якщо ж порушена тема – близька Вам, і Ви бажали б детальніше ознайомитись з усіма знахідками авторів, запрошуємо Вас до прочитання звіту дослідження чи його презентації. Адже подібні ініціативи дозволяють нам поглянути на звичні речі справді по-новому!